|
Все пройде... - Cветлана Касянчик
Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя. Только Бог и Родина моя . - Николай Зимин
Еду , еду , еду я домой .
Покидаю край , душе родной .
И прошу: меня не позабудь .
Я вернусь к тебе когда-нибудь
Старым пусть и слабым и больным .
Никому не нужным и чужим .
Только верю , Родина моя
Примет вновь , заблудшего , меня!
Христос Воскрес! - Воистину Воскрес! - Вячеслав Радион
>>> Все произведения раздела Поэзия >>>
|
Поэзия :
Огонь на жертвеннике - Татьяна Запорожец
Публицистика :
Посвящение - Елена Гармон
Поэзия :
Творчество - Александр Грайцер
|
